Кальченко В. Педагогічний ліцей Слов'янської міської ради

Кальченко Владислав, учень 10 класу

філологічного напряму навчання

Слов’янського педагогічного ліцею

Ставлення німецьких військових до населення окупованих територій Радянського Союзу за спогадами дітей воєнного покоління

Проблема докладного вивчення Другої Світової війни та її наслідків, розуміння війни очима дітей актуальна на сучасному етапі розвитку сучасного суспільства. Наше дослідження присвячене аналізу спогадів «дітей війни», які пережили окупаційний режим, їх вражень і почуттів.

Ще до нападу на СРСР у травні 1940 року  керівництво фашистської Німеччини розробило план «Ост». Він був розрахований на тридцять років і побудований на теорії расової переваги німецької нації.  Більшість росіян, українців, білорусів, литовців та інших народів, що населяли Радянський Союз, планувалось знищити , решту – перемістити на інші території. Винищено підлягало 30 мільйонів росіян, 5-6 мільйонів євреїв; виселити пропонувалось від 45 до 51 мільйона чоловік. На звільненні землі передбачалось переселити 10 мільйонів німців. Корінне населення, що залишилось, передбачалося онімечити. За своєю жорстокістю план «Ост» не має аналогів. Він виконувався з цинічною педантичністю.

До кінця літа німецька армія окупувала Україну і частину території Російської федерації. На окупованій території залишилися багато дітей, які пронесли через все своє життя спогади про цей страшний період. Деякі з них ми наведемо в своїй роботі.

Надія Лаврентіївна Гур’янова, нині покійна, 1929 р., уродженка Орловської області, згадувала, що одного разу німецькі солдати, які окупували їхнє село, натравили на неї заради розваги величезних вівчарок. Ці пси за їхніми командами катали її по землі, тягали за комір пальта під регіт окупантів. Це продовжувалось, доки дитина не зомліла і лежала одна на снігу, доки не прийшла до тями. У той же час Надія Лаврентівна із вдячністю пригадувала одного німецького солдата, що мешкав в іхній оселі, потайки клав їй до кишені шоколадки, печиво і таке інше, гладив по голові та тяжко зітхав. А одного разу зняв зі своєї шиї вовняний шарф і одягнув на шию дитини зверху її благенького пальта. Цю річ вона дуже довго зберігала на згадку про цю добру людину  [2].

 Спогади  Германової  Антоніни  Василівни, 1936 року народження, уродженки Харківської області:

 – Наша сім’я взяла на проживання німецького офіцера  в період окупації. Одного разу моя мати після прання білизни вийшла на ганок і з розмаху вилила брудну воду, не помітивши офіцера, що підійшов збоку. Таким чином, весь його кітель став мокрим. Жінка зомліла з переляку, однак, «потерпілий» лише голосно вилаявся, махнув рукою і попрямував до своєї кімнати. Згодом в цій же хатині помістили шифрувальника, який часто заходив до їхньої сім’ї, намагався спілкуватися ламаною російською мовою, показував фотографії своєї  сім’ї [3].

 За спогадами Анатолія Олександровича Бабаєва 1940 р. народження, уродженця м. Слов’янська, у їхній оселі квартирувало двоє німців. Вони пригощали малу дитину цукерками, та найяскравіше чоловік згадує, як німці грали з ним у м’яча, перекидаючи його один одному через невеликий паркан. А.О. Бабаєв пригадує жах своєї матері, яка нічим не могла завадити такій грі [4].

В усьому іншому окупанти, що квартирували в оселі Бабаєвих, погодилися досить гуманно. Одного разу навіть говорили, що не зі своєї волі прийшли на цю землю, засуджували фашизм.

Висновок.

Керівники гітлерівської Німеччини у своїх розрахунках помилилися в тому, що попри силу Геббельсівської  пропаганди, у багатьох солдат ворожої армії не було витравлено почуття  добра, і дитяче сприйняття закарбувало у пам’яті дітей війни ту людяність, що виявлялась в стосунках окупантів з місцевим населенням, зненацька проглядала через ворожу відчуженість. Можливо, такі прояви милосердя у спогадах людей, що пережили цю страшну війну, допомогли їм у подальшому мирному житті позбавитися ненависті до країни і німецького народу, що спричинив світову катастрофу Другої Світової війни.

Список використаних джерел та літератури:

1.                С. В. Юрченко «Фашистський окупаційний режим і боротьба проти нього». Симфірополь «Оріон» 1993 рік.

2.                Гур’янова Надія Лаврентіївна 1921 р. народження м. Слов’янськ, запис зроблено 20 вересня 2014 р., тривалість бесіди 1,5 години

3.                Германова Антонина Василівна 1936 р. народження м. Слов’янськ, запис зроблено 10 квітня 2015 р., тривалість бесіди 1,5 години

4.                Бабаєв Анатолій Олександрович 1940 р. народження м. Слов’янськ, запис зроблено 8 квітня 2015 р., тривалість бесіди 2 години