Шаповалова Р. ЗОШ І-ІІІ ступенів № 16 Слов'янської міської ради

Шаповалова Регіна

Слов'янська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 16

БОЛЮЧІ СПОГАДИ…

АБО ЯК ЖИЛИ ДІТИ СЛОВ′ЯНСЬКА В РОКИ НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ

У кожної держави, кожного народу є дати та події, які формують опорні точки їхньої історії. Для нас, для прийдешніх поколінь, такою знаковою віхою була і вічно буде перемога у Другій Світовій війні.

Не дивлячись на те, що багатьом визнаним і компетентним військовим історикам вдалося майже в найдрібніших подробицях, відтворити хід подій тих далеких років і знайти відповідь на безліч питань – питання життя населення в тилу,  не досить висвітлене. Про відсутність адекватної картини цього періоду у вітчизняній історіографії зараз засвідчує більшість науковців. Роботи Коваля М.В. [1], Лисенко О. [2] доводять однобічність висвітлення цих подій.

Одним із способів історичної реконструкції нацистської окупації є показ її людського виміру, її соціальної проекції(Грінченко Г.Г) [3]. А залучення до подібних досліджень оповідей очевидців дасть можливість нарешті побачити „життя при німцях” очима людей, які пережили нацистську окупацію.

Усна історія – це досить поширений сьогодні напрям соціально-гуманітарних досліджень, який надзвичайно динамічно розвивається, і головним предметом якого є суб’єктивний досвід окремої людини(Томпсон П.) [ 4]. Сучасне розуміння усної історії охоплює як процес усної передачі та запису спогадів, так і всі різні форми новостворених історичних документів, а також подальший аналіз отриманих першоджерел(Кісь О.)[ 5].

Метою дослідженя стало пошуки очевидців подій окупації та їх опитування,  збір інформації задля  вивчення повсякденного життя в умовах війни на підставі інтерв’ю «дітей війни».

Реалізуючи мету дослідження у лютому- березні 2015 року було проведене опитування мешканців м. Словянська, дитинство яких  припало на роки Другої світової війни.  Так Хмельова Надія Миколаївна 1931р. народження розповіла про  першу зустріч з німцями під час окупації.[6 ].

26  жовтня 1941року місто Слов′янськ було окуповане німцями, так сюди прийшов так званий «новий порядок». За даними архівних джерел він тривав до вересня 1943року з перервою в чотирнадцять днів з сімнадцятого лютого до першого березня , коли радянські війська змогли витіснити німців, але потім змушені були відійти. [1 ].

Спогади Коляденко Тамари Федорівни 1930 року народження  записаних її онукою, висвітлюють картини побутових проблем того часу, розповідають про важке матеріальне становище сімей, спосіб здобування їжі шляхом «мєнки», та вживання в їжу різних рослин задля спасіння від голоду. Страшні картини військових подій на вулицях Слов′янська під час тимчасового звільнення міста. [ 7].

Дитинство. Найкраща пора у житті. Чи було у цих людей дитинство?  Нам пощастило народитися в мирний  час, зараз багато іграшок, розваг, солодощів. А які були іграшки у дітей під час війни? Про іграшки та розваги дітей в роки  окупації розповіла  Рябуха Валентина  Іванівна 1936 року народження. Яка мешкала у місті Слов′янську  по вулиці Ворошилова ( теперішня Чубаря)[8 ].

Найбільше сюжетів в біографічних оповідях «дітей війни» про щоденні проблеми: облаштування житла, нестача одягу, а найбільше – голоду й різних способів пошуку харчів. Найпоширенішим способом роздобути їжу більшість назвали „мєнку”, тобто походи в навколишні села, де обмінювали різні промислові товари на продукти харчування, якщо звичайно було що міняти.

З великою смутою згадують про школи, які були зруйновані та бажання вчитися в вільній від нацистів державі. Багато з дітей, яким під час війни було 9-13 років, після війни так і не пішли до школи, бо треба було працювати та допомагати матері годувати молодших братів і сестер. Про навчання під час окупації розповіла мешканка  села Александрівка   Попова Антоніна Федотівна, 1929 року нарождения. [ 9].

Пролітають роки, віддаляючи від нас той час, коли вся Україна була фронтовим містом, а кожен мешканець — бійцем. Але ніякі події не зможуть примусити нас забути велич подвигу, здійсненного українцями  заради щастя майбутніх поколінь.

Тема війни досі залишається болючою для кожного жителя нашої планети. Наш народ ціною великих жертв здобув перемогу. Війна докорінно змінила буття дітей: розтоптала життєві плани, розкидала родичів по різних кінцях світу, безжально забрала мільйони людей. Вона вирішальним чином вплинула на світосприйняття, здоров’я цілого покоління.

Війна забрала в них батьківську турботу, материнську ласку, безхмарне дитинство, юність. Але вони не зломались, вони вистояли заради нас -майбутніх поколінь вільної України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Коваль М. В. Історія пам’ятає: кривавий шлях фашистів на Україні. – К., 1965. – 112 с;

2. Лисенко О. Дослідження історії Другої світової війни в сучасній Україні: основні напрями і проблеми наукового пошуку // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України. Ін-т історії України. – К., 2005. – Вип. 9. – Част. 1. – С. 90—98.

3.Грінченко Г.Г. Пам′ять про війну як об′єкт історичного дослідження: інверсія традиційної перспективи// сторінки воєнної історії України: Зб. Наук. Статей / НАН України. Ін-т історії України. – К., 2006.- Вип. 10.- част. 1.- С.14-20.

4. Томпсон П. Голос прошлого. Устная история: Пер. с англ.- М., 2003.- 368с.

5. Кісь О. Усна історія: становлення, проблематика, методологічні засади. // Україна модерна. – № 11. –2007 – С. 7—24.

6. Хмельова Надія Миколаївна 1931р.  народження, м. Слов'янськ, бесіда тривала 1 годину, запис зроблено 25 лютого 2015 р.

7. Требушна Ольга Сергіївна , онука Коляденко Тамари Федорівни 1930 р. народження, м. Слов′янськ, бесіда тривала 1,5 години, запис зроблено 5 березня 2015 р.

8. Рябуха Валентина  Іванівна 1936 р.  народження, м. Слов′янськ, бесіда тривала 1годину 20хв., запис зроблено15 березня 2015 р.

9. Попова Антоніна Федотівна, 1929 р.  нарождения, с. Александрівка, Слов′янського району, бесіда тривала 2 години, запис зроблено 22 березня 2015р.