Ковальчук В. Білицька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10 Добропільської міської ради

Ковальчук Вікторія

Білицька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10
Добропільської міської ради

ПОЧАТОК ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ У СВІДОМОСТІ ДІТЕЙ ВОЄННОГО ПОКОЛІННЯ

Друга світова війна - одна з найтрагічніших та найвеличніших подій в історії людства. Велика Вітчизняна війна - це, зокрема, і величезний метанарратив, комплекс уявлень, офіційних дискурсів, історичних дискусій, які є гострими і актуальними, як для державних ідеологій, так і для особистистісних ідентифікацій. Війна докорінно змінила буття людей: розтоптала життєві плани, розкидала родичів по різнних кінцях світу, безжалісно забрала мільйони людей. Війна вирішальним чином вплинула на генезу характеру, світосприйняття, здоров'я цілого покоління, адже соціально-економічні умови є визначальними для характеру й змісту дитинства. Війна залишила по собі пам'ять - колективну, символічну, індивідуальну [1].

Мета даної роботи - проаналізувати особливості сприйняття та осмислення дітьми факту початку Великої Вітчизняної війни.

У метанарративі Великої Вітчизняної війни існує стійке, сповнене глибокого емоційного змісту положення:"22 червня 1941 р. життя всієї країни і кожної людини розпалося на "до " і "після"початку війни". Обставини, в яких люди дізнавалися та усвідомлювали цей факт стали одними з ключових в образі війни в суспільній свідомості, у художніх та публіцистичних творах, спогадах. Загальним місцем офіційного порядку роздумів про війну є той факт, що все доросле населення сприйняло початок війни у момент звістки про її оголошення (це твердження, однак, вимагає обов'якових уточнень і щодо концепту"все доросле населення" і щодо концепту"звістка")[2]. Результати, отримані у ході польових досліджень дитячого сприйняття початку війни, дозволили розставити дещо інші акценти: у дітей, власне, звістка (по радіо, від батьків, від учителів, від інших дітей) є або частиною образу початку війни, або взагалі не залишилася в пам'яті.

Оголошення війни згадують свідки 1926-1936 рр. народження, і лише окремі інтерв'юери чітко пам'ятають обставини, за яких дізналися про оголошення війни [3].

Діти частіше сприймали та запам'ятали не саму звістку, а подальші, відчутні для них зміни у житті: хвилювання батьків, призив родичів до армії тощо. Олександр Абович Гайсинович каже: "Помню, у нас был приемник СВД-9, отец очень переживал оттого, что поступали сообщения об уничтожении евреев, он пытался нас отгородить от этого, обезопассить, поэтому отправил в Таганрог. Помню, как по радио обьявляли, что наши отступают". Матрона Гаврилівна Гребенюк, яка жила в селі Росоши Сумської області, згадує: "Отец пришел домой мрачный и объявил - война", проте часткове сприйняття війни за її словами до неї дійшло, коли її батько був призваний до лав діючої армії [4].

Для дітей, які разом з родинами, залишилися на окупованій території, образ початку війни часто пов'язаний саме із першою зустріччю з окупантами. Звертає на себе увагу, що у багатьох спогадах відсутні згадування про страх перед німцями. Для усіх з опитаних зустріч з німцями була першою, тому це викликало інтерес до окупантів з боку дітей. Катерина Марківна Ривкінд згадує: "Кто-то сказал,что немцы идут, мы тогда все дети собрались и побежали смотреть. Они шли по грунтовой дороге, которая была сразу за железной. Мы были жутко удивлены, потому что: ослики запряжены в брички, на бричках едут немцы, в зеленой форме, закатанные рукава, в пилотках. Их форма была не такого зеленого цвета, как у нас. Иногда попадались мотоциклисты, мы удивлялись - почему их боятся. Посмотрели, побежали домой рассказывать, каких мы немцев видели". Помню, когда входили немцы там у них были верблюды, я думал откуда в Германии верблюды?" - згадує Василій Олексійович Кабанець. Віктор Володимирович Чумак згадує: "Потом все говорят: "немцы, немцы", они сначала проехали на мотоциклах с колясками, они были в смешных шапках, по-немецки разговаривают. Потом танки, машины пошли, километров на 5 колонна, по краям пешие"[5] .

Таким чином, можна зробити висновок, що образ початку Великої Вітчизняної війни у радянських дітей був різним, частіше орієнтованим не на хронологію війни, викладену у підручниках, а на події, пов'язані із індивідуальним досвідом. Усвідомлення того, що війна почалася, відбувалося поступово.Можна припустити, що така диференційованість і хронологічна неузгодженість із метанарративом зумовлена віковим і освітнім чинникам: чим старшими і чим більш освідченими були діти, тим більше вони орієнтувалися на звістку, на офіційне оголошення війни у створенні образу її початку, чим молодшими були респоденти, тим більше вони орієнтувались на власні відчуття, на досвід побаченого, а не проголошеного і почутого. Війна для більшості дітей розпочиналась не формальною звісткою, а вирішальними моментами власної біографії: призивом батька на фронт,повітряними атаками, початком окупації [6].

Питання про образ початку війни,створений пам'яттю дітей, дає змогу сформулювати й низку інших, перспективних (як в контексті вивчення історії воєнного дитинства, так і в контексті аналізу історичної пам'яті про війну) проблем. Як і для чого пам'ять маніпулює історичними деталями? Як вплиув офіційний метанарратив колективні та індивідуальні спогади дітей про початок війни? Як активна творчість пам'яті зміщує акценти від універсальних до локальних схем сприйняття війни і створення образу війни. Як відрізняється пам'ять про війну дітей від дорослих? [7]

Вивчення історії воєнного дитинства, у тому числі, і методами усної історії має не тільки наукову перспективу, але й практичне значення, оскільки несе величезне гуманітарне навантаження, дає можливість побачити і відчути травматичний і болючий досвід "іншого дитинства". Така увага до повсякденного життя пересічної людини, котрий є так само важливим для суспільства, як і досвід видатних особистостей і державних діячів [8].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Коваль М.В. Україна крізь віки: у 13 т. / Коваль М.В. - К.: "Альтернатива", 1999.- Т.12: Україна у другій світовій і Великій Вітчизняній війнах (1939 -1945).-335 с.

2. Давидзон Я. Орлята партизанских лесов / Давидзон Я.-К.: Веселка, 1980.-238 с.

3. Михненко А.М. Донбас в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 / Михненко А.М. - Донецк: Юго-восток, 2000.-153 с.

4. Кинзерский Э. Жизнь в Донбассе "под немцем": лечились, учились и играли в футбол // Салон Дона и Баса.-2007.- 7 сентября.

5. Дети военной поры:[Сб.ст.] / Сост. Э. Максимова.-М.: Политизиат, 1988.-319 с.

6. Алексиевич С. Последние свидетели / С.Алексиевич.- М.: Пальмира, 2004.-238 с.

7. Грідіна І. М. Образ війни очима дітей // Нові сторінки історії Донбасу: зб.ст. / Гол. ред. та упорядник З.Г.Лихолобова.- Донецьк: ДонНУ, 2008.-Кн. 8. - С.263-273 .

8. Томпсон А. Чотири зміни парадигми в усній історії / А. Томпсон // Схід/Захід. - 2008.- Вип.11-12.- С.7.