Політун М. Новогродівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 10

Політун Маргарита

Новогродівська ЗОШ І – ІІІ ступенів № 10

ім.Тараса Шевченка

Дитинство, обпечене війною

(маловідомі сторінки життя дітей війни)

Час стрімко йде вперед. Стала історією Друга Світова війна. У 2015 році виповнюється 70 років з дня її закінчення. За ці роки виросло кілька поколінь дорослих людей, які не чули гарматного грому та вибухів бомб. Але війна не стерлася з людської пам’яті і забути ті дні не можна. Тоді нестерпно важко було всім – і старим, і малим, і солдатам, і їх близьким. Але особливо страждали діти . Страждали від голоду і холоду, від неможливості повернутися в дитинство, від непроглядного пекла бомбардувань і страшної тиші сирітства. Ніхто з них не підозрював, що приємні клопоти і завзяті ігри перекреслить одне страшне слово – війна. У цілого покоління, народженого з 1928 по 1945 рік, вкрали дитинство. «Діти Другої Світової війни» - так називають літніх людей, і річ зовсім не в даті народження – їх виховала війна.

Історія повсякденного життя дітей під час Другої Світової, на мій погляд, не зовсім достатньо досліджена. Дана тема вимагає поглянути на цю проблему більш глибше і детальніше. Сучасні тенденції розвитку історичної науки показують, що дана тема залишається актуальною і потребує подальшого дослідження.

Проблема вивчення життя порушена в працях краєзнавців Б.П.Єкасьова, Антонова, А.К Данькова, Д.М. Титаренка та інших. Але у різноманітності публікацій та статей, що розкривають героїзм та патріотизм у часи Другої Світової війни , на жаль, дуже мало публікацій, які висвітлюють життя дітей у воєнний період.

Метою дослідження є вивчення та аналіз спогадів дітей війни, що мешкають в м. Новогродівка, чиє дитинство припало на буремні часи Другої Світової. В ході дослідження, проведеного автором в січні – лютому 2015 року, відбулися знайомства з дітьми війни нашого міста, в яких вони поділилися своїми спогадами дитинства . Ці люди в свої дитячі роки мешкали в різних куточках України (наше місто розпочинає свою історію з 1939 року). Але це дає можливість відтворити різнобічну картину деяких аспектів життя українського суспільства в воєнні роки. Спогадам дітей війни притаманні , як спільні риси повсякденного життя, так і відмінності.

Так, наприклад, Бондарук Галина Григорівна, 5.02.1941 року народження, (с. Миколаївка, Дніпропетровської області, Петропавлівського району), в своїх спогадах, ридаючи, розповідає, зі слів матері, що коли німці прийшли до її села, то почали забирати з сімей не лише чоловіків, а й жінок з маленькими дітьми, і навіть підлітків до Німмеччини. І її мати вимушена була покинути домівку і пішки, з немовлям на руках, дійшла до своєї рідної сестри, що проживала в с. Новожеланна (Сталінської області), а батька забрали на фронт ще на початку війни, на якого у 1943 році прийшло повідомлення про безвісти зниклого. І з цього розпочинається найважчий період життя – виживання .

Діти війни переживали трагедію свого краю не менше ніж дорослі. Зі спогадів Худяк Марії Гаврилівни, 20 .02. 1930 року народження, (м. Райозеро, Полтавської області, Оржицький район) : «Я пам’ятаю той день, як зараз, в серпень 1941 року я пішла нарвати моркви на город, як раптом налетіли літаки ,а солдати наші йшли на

Оржицю, і почалося таке жахіття… Солдати падали , як снопи, на моїх очах. Так до нашого села прийшла війна». Коли Марія Гаврилівна розповідала мені свою історію дитинства, то в її очах я побачила біль і страх, то був страх з дитинства, що назавжди залишився в її серці.

В ході дослідження спогадів моїх героїнь я знайшла і відмінності. Наприклад, у відношенні окупаційної влади до населення(жорстоке чи лояльне) ,чи мала родина корову, якщо мала ,то діти не знали такого страшного голоду,чи був батько в родині, бо це захист та фізична сила.

Але в той же час ці відмінності були незначними. Зі спогадів дітей війни дізнаємось про маловідомі факти, які не висвітлені в інших джерелах: про тяжку дитячу працю з 5-6 років(наймалися до людей полоти городи, виривати буряки за пляшку молока в день), про дивовижні смаколики того часу – макуха, сира кукурудза, акація та інші. І сьогодні, одна з наших героїнь не переносить запаху акації, бо він їй нагадує голодне дитинство.

Таким чином, спогади – багатий фактологічний матеріал, який містить цінні відомості, а часом і унікальні, що не мають аналогів в інших джерелах. Вони допомагають подивитися глибше на минуле Другої Світової війни під кутом особистого сприйняття, переживань, емоційних вражень. Все це доповнює цілісне сприйняття картини життя пересічного населення воєнної пори на території України.

Список використаних джерел та літератури

1.                Грицак Я. Страсті за націоналізмом.-К.,2011.-350с.

2.                Грушовий К.С. Тоді, в сорок першому…-К.: Політвидав України, 1979.-296с., іл.., 24 арк.іл.

3.                Даньков А.К.

Д59 Новогродівка- наше місто, наша гордість: (історико-краєзнавчий нарис).- Донецьк:ТОВ»ВПП «ПРОМІНЬ»,2007.-192с.,іл.

4.                Дем’яненко В. Нескорені шахтарчата. Оповідання про юних героїв. (Іл.: Р,Ф,Єфіменко). Донецьк, «Донбас», 1972. 152с. з іл..

5.                Дойч Міна Спогади лікаря про Голокост- К.: ДУХ І ЛІТЕРА.- 2011.- 184с.

6.                Екасев Б.А.Красный Яр: село в донецком крае: историко- краеведческий очерк.-Донецк,2007.-131с.

7.                Снайдер Т.Українська історія, російська політика, європейське майбутнє.-К.:ДУХ І ЛІТЕРА.-2014.-232с.(Бібліотека Європейського Форуму)

8.                Історія України: Документи. Матеріали. Посібник/Уклад.,комент. В.Ю.Короля.-К.:Видавничий центр «Академія «,2002.-448с.

9.                Сучасні дискусії про Другу світову війну: Збірник наукових статей та виступів українських і зарубіжних істориків .- Львів: ЗУКЦ,2012.-224с.

10.           Твои освободители, Донбасс. Очерки, воспоминания. Изд. 5-е, Донецк, «Донбас», 1976. 423с.

11.           Бондарук Галина Григорівна,1941 року народження, м.Новогродівка, бесіда тривала 2 години, запис зроблено 28.02.2015 року.

12.           Худяк Марія Гаврилівна, 1930 року народження, м.Новогродівка, бесіда тривала 1 годину 15 хвилин, запис зроблено 27.02.2015 року.

13.           Юровник Поліна Фідосіївна,1930 року народження,м.Новогродівка, бесіда тривала 1 година 50 хвилин, запис зроблено 25.01.2015 року.